Полтавское областное отделение ВГО "Союз археологов Украины" на своей странице в начало рубрику #про_археологию_пером_и_кистью.
В ней археологи представят сведения об археологических памятниках Полтавщины от писателей, поэтов, художников.
Одним из таких примеров является курган Громова Могила, который находится на обочине трассы на Кременчуг, остановка "68-й километр". По преданию, название связано с частыми ударами молний в рукотворное возвышение. По словам полтавского археолога Юрий Пуголовка, курган описан нашим земляком, Олесем Гончаром в романе "Твоя зоря":
"Йдемо довго, …, одначе йдемо, йдемо... Та ось нарештi вона виринає з-пiд обрiю, округла, срiбляста, наче баня якогось храму, що ледь виглядає з землi, це i є Громова могила! Вона нiби матка серед багатьох менших могил, що їх всюди розкидано в наших степах, - давно кимось насипанi, виднiються, ближче й далi, декотрi ледь мрiють, порозпливавшись, у сонячнiм маревi... Для тернiвщан, як i для всiх довколишнiх сiл, Громова - то своєрiдний маяк серед безбережжя наших степiв, орiєнтир, вiд якого вiдмiрюють вiдстань...
Вгорi небо, а пiд нами що? Скарбiв, мабуть, повнiсiнько в цiй Громовiй? Шабель та сiдел в оздобах, баклаг iз чистого срiбла та рiзних вояцьких поладупкiв? Дiрочка темнiє в сухiй землi - що там у нiй? То один, то другий прикладаємось вухом: о, здається, джмiль там гуде! Головний скарбiвничий.... I сама ця наша Громова, найвища з могил, неодмiнно чимось торкне тобi душу, цiле лiто вона мовби виглядає когось, - чи не за те й люблять її вiтри? Вiд самої колиски ми чуєм: "У полi могила з вiтром говорила, повiй, вiтре буйнесенький, щоб я не чорнiла".
Це, нам здається, саме й спiвалось про Громову!".
Сейчас Громова Могила - это памятник археологии, место древнего захоронения скифского времени и остатки "майдана" селитроваров эпохи казачества. Этот памятник доступен для осмотра и туристических экскурсий.
