Учора Решетилівська громада зустріла на щиті свого земляка з села Потеряйки — Олександра Олександровича Тітічка, який віддав життя у боротьбі за свободу України.
Олександр народився 2 жовтня 1986 року в багатодітній родині на Херсонщині, а з дитинства проживав у Потеряйках. Навчався у місцевих школах, здобув професії водія та електрогазозварника в Решетилівському аграрному ліцеї. Трудову діяльність розпочав за здобутою спеціальністю. Працював електрогазозварником у ВСК «Злагода», згодом — монтером колії на ООО «Харків Шлях». Також працював електрогазозварником у ТОВ «САН ОЙЛ ГРУП». Був відповідальним і надійним працівником.
З початком повномасштабного вторгнення росії вже 25 лютого 2022 року мобілізувався до Збройних Сил України разом із братом. Служив у 107-й реактивній артилерійській Кременчуцькій бригаді, згодом — у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді. Виконував обов’язки водія бойової машини, мав звання старшого солдата, воював на найгарячіших ділянках фронту.
22 квітня 2026 року після тяжких поранень, отриманих у боях, серце воїна зупинилося у лікарні Дніпра.
Жителі громади зустріли Героя живим коридором, схиливши голови у скорботі. Провести Олександра в останню дорогу прийшли рідні, побратими, односельці, керівництво громади та військові. Поховали Захисника з усіма військовими почестями на кладовищі рідного села Потеряйки. На його честь прозвучав Гімн України та військовий салют, а Державний Прапор вручили матері — Ларисі Василівні Тітічко.
