Вуглецевий слід судноплавної галузі, на частку якої припадає близько 2,5% глобальних викидів парникових газів, на думку Олександра Ейсмонт Євротермінал, є значною загрозою для навколишнього середовища. Очікується, що з розширенням міжнародної торгівлі цей внесок збільшуватиметься, якщо не вжити ефективних заходів. Більше того, запровадження різними країнами світу прикордонних податків на викиди вуглецю та інших зборів, пов'язаних із забрудненням довкілля, перетворило цю проблему як на соціальну, так і на фінансову. Визнаючи необхідність вживання термінових заходів, нині інноваційні рішення та нові технології розглядаються як ключ до зниження "вуглецевого сліду" судноплавної галузі та, відповідно, світової торгівлі.
Як судноплавна галузь освоює технології уловлювання та очищення вуглецю? Розповідає Олександр Ейсмонт
В рамках боротьби зі зміною клімату судноплавна галузь розглядає інноваційний підхід: використання суден як вуглецевловлюючих пристроїв для вилучення вуглекислого газу з атмосфери під час рейсів та транспортування вантажів.
– Ця революційна концепція використовує існуючі технології уловлювання вуглецю на суші та прагне реалізувати їх на океанських судах. За наявними даними, це питання вивчається у різних секторах судноплавства, включаючи великі газовози, танкери-хімовози та спеціалізовані судна, – повідомляє Олександр Ейсмонт Євротермінал.
Однак широкому впровадженню цих технологій перешкоджає низка проблем. Залежно від того, коли відбувається вловлювання вуглецю в процесі спалювання палива, відправники вантажу можуть зіткнутися зі збільшенням витрат і логістичними складнощами. На думку Олександра Ейсмонта, невирішеними залишаються такі важливі питання, як зберігання вуглецю та точна підтримка температури в умовах обмеженого простору на борту суден.
Ще один недолік полягає в енергоємності процесу видалення вуглецю. Тим не менш, з розвитком технологій енергоспоживання може бути знижено, що зробить цей метод більш життєздатним.
Олександр Ейсмонт: Як повітряні бульбашки впливають на зниження викидів під час транспортування вантажів
У прагненні мінімізувати викиди в атмосферу в судноплавній галузі з'явилося принципово нове рішення – повітряне мастило. Ця технологія, що швидко розвивається, покликана різко знизити витрату палива, пов'язаний з рухом великих суден.
– Концепція полягає у створенні обтічного корпусу судна за рахунок використання бульбашок повітря як мастило на траєкторії руху судна в океані. Завдяки підтримці безперервного тонкого шару повітря знижується опір корпусу судна, що призводить до підвищення ефективності палива. Крім того, ця інновація сприяє зниженню рівня шуму, запобігає біообрастанню та зберігає біорізноманіття морських екосистем, – присвячує в подробиці інноваційних технологій Олександр Ейсмонт Євротермінал.
Такі відомі компанії, як Silverstream та Armada Technologies, є лідерами
у розробці рішень щодо повітряного мастила для судноплавних компаній. Відомі учасники галузі, такі як Maersk, Grimaldi, P&O, Carnival та Costa Cruises, взяли на озброєння цю технологію та є одними з перших, хто проводить випробування для оцінки її ефективності.
Однак широкому впровадженню повітряного мастила заважають деякі проблеми. Технологія знаходиться в стадії розробки, і незначні зміни в конструкції корпусу, розмір бульбашок і швидкості можуть вплинути на її ефективність. Крім того, для старих судів буде потрібна серйозна модернізація, що призведе до збільшення витрат судноплавних компаній, які мають у своєму розпорядженні старіючий флот.
Електронне паливо: Новаторський підхід Олександра Ейсмонта до нульових перевезень
Прагнучи знизити вплив на навколишнє середовище, судноплавна галузь звернула увагу на більш екологічні альтернативи, зокрема, на електронне паливо. Ці інноваційні джерела енергії, такі як метанол, аміак та "зелений" водень, мають великі перспективи як найважливіший компонент на шляху до досягнення нульового рівня викидів. Переходячи від традиційного бункерного палива, яке сумно відоме своїм внеском у викиди шкідливих оксидів сірки, великі океанські судна прагнуть перейти на чистіші і менш шкідливі джерела палива.
– Проте впровадження електронного палива стикається із низкою проблем, – звертає увагу Олександр Ейсмонт Євротермінал. – Однією з суттєвих перешкод є вартість. Оскільки ці види палива знаходяться на ранніх стадіях розробки, вони не мають ефекту масштабу, що призводить до збільшення собівартості. Крім того, процес виробництва цих видів палива часто пов'язаний з інтенсивним використанням викопного палива, що викликає побоювання щодо можливого усунення викидів, а не їх фактичного скорочення.
Для вирішення цих проблем та прискорення переходу на екологічно чисте паливо уряди різних країн світу реалізують відповідні ініціативи та нормативні акти. Як повідомляє Олександр Ейсмонт Євротермінал, Європейський союз, Великобританія та Індія оголосили про масштабні плани щодо стимулювання та регулювання використання екологічно чистих видів палива, зокрема, у жовтні ЄС ухвалив рішення запровадити до 2030 року 2%-ний мандат на використання екологічно чистого судноплавного палива.